Писанки, крашанки, шкрьобанки, мальованки!

Щоб виготовити справжню, за всіма ознаками писанку, майстриня мала використати від п'яти до семи різних барвників, кожен з яких мав свій тон, свою технологію приготування. А якщо додати до цього, що їх, себто писанки, виготовляли практично в усіх селах, то можемо уявити, скільки потрібно було мати фарби!
Для писанок відбираються чисті й гарної форми яйця, найчастіше — курячі, але досить часто і яйця качок, гусей та, як і в сиву давнину, голубів, горлиць. Для виготовлення власне писанок яйця перед роботою трохи підігрівають, потім розтоплюють бджолиний віск і за допомогою писачків різної конструкції розписують їх. Писачок - спеціально виготовлений інструмент для нанесення воску на поверхню яйця. Він складається з дерев'яної ручки, до якої прикріплено жестяну лієчку з невеличким отвором.
Як же народжується писанка зі складним багатоколірним орнаментом? Спочатку писачком наносять на нефарбоване яйце ті смужки, тобто елементи орнаменту, які, за задумом, мають бути білого кольору. Потім яйце занурюють у найсвітлішу фарбу, як правило, ясно-жовту. Затим на просохлу поверхню пофарбованого яйця наносять воскові лінії, які повинні бути ясно-жовтого кольору, і знову занурюють яйце у фарбу, припустимо, темно-жовту; далі пишуть елементи темно-жовтого кольору і опускають яйце до ще темнішої фарби — червоної, тоді відповідно до темно-вишневої, коричневої або чорної. Нарешті яйце підігрівають у печі чи гарячій воді, аби зійшов віск — і писанка готова.

{mospagebreak} 

В залежності від техніки оздоблення розписані й фарбовані, мальовані яйця в Україні поділяються на крашанки (одноколірні), власне писанки (розписані воском), шкрьобанки (скробанки, дряпанки), крапанки та мальованки. 

У багатьох регіонах і дотепер фарбують крашанки (себто яйця одноколірного тону) тільки природним розчином. Для цього використовують відвар з лушпиння цибулі. Літні люди вважають, що хімічна фарба псує не тільки естетичний вигляд виробу, але й його смакові якості, бо крашанки, на відміну від писанок, слугують як обов'язкова обрядова їжа на Великдень!
В Україні, здебільшого на Чернігівщині та Київщині, траплялися, а подекуди і зараз зустрічаються білі писанки, що належать до найвишуканіших мистецьких творів нашого народу. Аби одержати їх, писанкарки після нанесення кольорового орнаменту знебарвлювали решту поверхні яйця міцним капустяним квасом, і тоді на сніжно-білому тлі розквітали неперевершеної краси й яскравості поодинокі малюнки.
Не завжди фарби рівно, якісно бралися до шкаралупи. Тому перед розписуванням, бувало, обробляли яйця оцтом, розсолом квашеної капусти або галуном (алюмокалієвим галуном). Через це у деяких регіонах України писанки почали називати галунками.
Цікаво виготовляються шкрьобанки (їх ще іноді називають шкробанками, скробанками, дряпанками). Тут спочатку фарбують яйце у якийсь виразний темний колір, а потім кінчиком риб'ячої кістки, голки, ножа або будь-яким іншим гострим предметом вишкрябують орнаменти. Цей спосіб також вельми давній. Найбільше поширений на півдні Галичини і Лемківщини.

{mospagebreak}
Мальованки — це означає мальовані пензликом. У роботу йдуть гуаш, акварельні і навіть олійні фарби. На мальованках домінують квіти, а наші давні орнаменти майже не зустрічаються. Мальованки, виготовлені в монастирях як великодні сувеніри, часто прикрашаються шовковими «золотими» або «срібними» стрічками.
Для фарбування та розмалювання яєць здавна використовуються природні барвники. Це відвари з кори, бруньок, плодів різних дерев і кущів (дуба, вільхи, горіха, яблуні і т. д.), коріння та стебел трав, пелюсток квітів, лушпиння цибулі та ін. І нині справжні майстри своєї справи послугову¬ються лише традиційним методом. Рослинні фарби мають кілька переваг: вони природніші в своєму кольоруванні, м'якість тонів надає виробові естетичнішої і художнішої приваби, значно довше зберігають колір, зручніші в роботі, і, нарешті, пофарбовані писанки майже не псуються, тоді як хімічні замінники сприяють швидкому «зношуванню» яєць. В останні десятиліття писанкарки звертаються і до анілінових фарб.